Ми знаходимося в гостях у “Гільдії дуельного фехтування”. З нами старший тренер Іван Сугак-Снарський.

Чим  ви займаєтеся?

Ми займаємося НЕМА-фехтуванням.

Це якось відрізняється від класичного спортивного фехтування?

Так. І дуже сильно. Перш за все відмінність у зброї, яку ми використовуємо. Спортивне фехтування еволюціонувало з фехтувальних технік 19 століття з пізнії зброї, яка майже нічого не важать. Вага фехтувального спорядження 450-550 г. Ми ж фехтуємо на репліках зброї, яка використовувалась у 15-17 століттях і важить приблизно 1,5 кг.

Розкажи, будь ласка, про зал. Наскільки відомо, спочатку це приміщення було занедбане.

Ні, це не зовсім так. Насправді це територія авторемонтного заводу, де можна орендувати приміщення. Але коли ми заїхали тут був просто порожній бетонний куб. Раніше тут був цех по відливу пластика, який залишився на стінах скрізь. Коли ми прийшли до керівництва з ідеєю зняти приміщення під фехтувальний зал, нам відмовили. Тоді ми зняли це ж приміщення під склад і почалася трансформація. Ремонт ми робили з нуля.

А де взялися фінанси під такий проект?

Гроші вкладали свої. Виходили із ситуації тим, що більшу частину того, що є в залі, робили самі.

Судячи з усього, до в’їзду в цей зал, ви були вже сформовані. Тобто десь тренувалися раніше.

Так, у нас був зал біля метро Чернігівська. Це було дуже далеко і незручно, незважаючи на те, що обходився він дешево.

Що послужило поштовхом до переїзду?

Наш минулий зал 2 рази пограбували. Якось вранці, прийшовши на тренування, я зрозумів, що чогось не вистачає. Більшу частину всього інвентарю вкрали. Причому в залі зберігалися наші великі похідні наплічники по 120 літрів в яких все і винесли. Але грабіжників швидко знайшли. Вони виклали все на Olx з фотографіями, на яких було видно їх руки і приміщення. Більш того, вони підписалися своїм ім’ям і опублікували номер телефону. Далі все просто: дізналися за номером телефону і виявилася, що ці хлопці займалися по сусідству і були нам добре знайомі. Міліція нам, на жаль, не допомогла в цій історії, тому все організовували самі. Коли ми приїхали на затримання, оперуповноважений дуже здивувався речам, які вкрали. Він уявити собі не міг, навіщо вони комусь треба. Крім того, він не знав як їх назвати і описати. Речей було на 130 пунктів. Після чого у мене вдома став склад речових доказів. Потім я сам все віз в міліцію, фотографував і допомагав описувати. Більш того, мені довелося робити мистецтвознавчу експертизу, доводячи що речі не предмети мистецтва. Після того, як нас пограбували вдруге, було прийняте рішення шукати новий зал. Завдяки щасливому випадку, я згадав, що бачив об’яву про оренду залу. Ми приїхали на місце, але вивіски про оренду вже не було. Нам пообіцяли дати контакти директора і дійсно передзвонили через два дні. Запропонували 2 зали. Другий нам підійшов. Але було все не так просто. Щоб потрапити в зал необхідно пройти по вузьких сходах з крутими поворотами, а затягувати туди треба було дуже багато об’ємних будівельних матеріалів.

Розкажи про чемпіонати світу.

У минулому році був проведений чемпіонат світу з НЕМА-фехтування у контексті європейських ігор. Європейські ігри – це альтернатива олімпійських ігор, тільки з іншими організаторами. Вони теж проводяться раз на 4 роки. Зараз вони розкручуються і зацікавлені залучати не тільки олімпійські види спорту. Організатори вийшли на зв’язок з корифеями європейського фехтування і запропонували провести такі змагання.

Скільки країн брало участь?

Близько 20 країн. Були представники Китаю та багатьох європейських країн. Турнір був на 350 осіб і тривав 2 дні.

Чи брала участь Україна?

Так, їздила наша збірна. Перед цим проходили відбори, тому що місця були за квотами. На кожну з дисциплін (рапіра-соло, рапіра-пара, довгий меч і меч-баклер) було по одному місцю. Причому довелося домовлятися, щоб для України виділили окремі місця, а не у складі пострадянських країн. Відповідно, від України поїхало 4 людини основних і 4 запасних.

Як же проходили відбори?

За правилами європейських ігор був проведений турнір. Переможці  поїхали на змагання.

Відбори проходили авторитарно, в середині клубу або могли брати участь всі бажаючі?

Усі бажаючі. Відбори були нечисленні, так як європейці вимагають певного ліцензованого спорядження, яке, на той момент, у нас не було в ходу. Тому для багатьох охочих поїхати стало фінансове питання, адже навіть у разі перемоги у них повинно було бути спорядження конкретних марок.

Наскільки безпечно фехтування?

Все максимально безпечно в контексті даного спорядження. Українське спорядження мечника складається з:

  • Захисту голови. Це фехтувальна маска і додатковий намасочник (горжет). Під горжети обов’язково є високий комір.
  • Плечі. Завжди потовщені або з накладками.
  • Захист ліктьового суглоба , передпліччя і кистей.
  • Дуже часто використовується внутрішній захист, яку зовні не видно.
  • Захист стегна, колін і гомілки.
  • Захист паху
  • Захист корпусу

Тобто бійці захищені настільки, що їх можна колоти і рубати у будь-яку частину тіла.

Дуже кидається в очі колір захисту (чорний). Це випадково чи є якийсь сенс?

Так як офіційний колір спортивного фехтування білий, для відмінності, офіційним кольором НЕМА зробили чорний. Не заборонено інші кольори в захисті, але найчастіше все ж використовують чорний.

Чи відрізняється чимось українське виробництво захисту від закордонного?

Ні, Україна вміє робити захист. Більш того, він набагато дешевший. Повний комплект, в середньому, коштує 18 тис.грн, коли іноземний – 25 тис. грн.

 

З чого краще почати новачку? І як дорого йому все обійдеться?

Для початку новачкові треба просто прийти на тренування. Для цього потрібний зручний спортивний одяг та змінне взуття. При нормальному тренувальному процесі до спарингів пройде певна кількість часу. Тому закуповуватися можна поступово. Багато клубів спочатку надають свій інвентар. Самий базовий комплект озброєння і захисту буде коштувати 300 $. Середній – 750 $. Оптимально дороге – 1200 $ Абсолютний топ – тут вже немає максимуму.

Поки ми ще говоримо про захист. Кілька років тому в одному з клубів хлопцю пробили легеню рапірою. Що про це відомо?

Так, був такий випадок. Хлопці на спортивній зброї без захисту відпрацьовували театральний номер. Спортивна зброя може бути дуже тонкою і, відповідно, ламкою. Тобто, хлопці банально порушили техніку безпеки. Після цього випадку на наконечник рапіри стали одягати гуманізатор з гуми або пластику, що зробило неможливість такої травми.

Як часто взагалі трапляються травми?

Зрідка можливі переломи пальців і травми колін. Але травми колін це взагалі професійна проблема фехтувальників. Це не завжди пов’язано з уколами або попаданням меча, найчастіше так відбувається через неправильну стійку або випад.

Розкажи про мечі. Чому вони різні?

Це все різні дисципліни. У нас в залі існують певні групи по спорядженню. Є група з рапіри, шаблі, федершверту, спису та ларпу. Всі вони різні. Наприклад вага у рапіри повинна бути 1-1.5 кг і довжина до 125 см. Відрізняються і ефесом. Це не регламентується, а залежить від стилю фехтувальної техніки. Також у нас можна подивитися еволюції рапіри у світі: тут у нас є і самі старі і нові. Старі рапіри були трохи коротші і легші. Довгі мечі (федершверти) – це спеціальні дуельні мечі, які були тренувальними для 16 століття і далі. Шаблі теж дуже різні.

Чим відрізняється спортивне фехтування від НЕМА?

Воно відрізняється майже всім. У першу чергу самою системою правил і підходів. Але найголовніше – різниця у зброї. Наприклад спортивна шабля дуже легка і робота з нею відбувається від кисті. Зброя яку використовуємо ми є реплікою і вона набагато важча.

Я бачу у вас пластикові мечі. Для чого вони?

Пластикові мечі дешеві і практично вічні. Коли треба відпрацьовувати якийсь елемент, то краще використовувати такі мечі. Але є і мінус. Через свою вагу вони поводяться зовсім не так, як металеві.

Має сенс новачкові починати з пластикового меча?

Звичайно. Адже для роботи з пластиковим мечем вимога до захисту нижче.

А починати вчиться краще з рапіри або меча?

Це дуже різні речі. І чим довше ти ними займаєшся, тим більше це розумієш. Меч – це перш за все, рубляча зброя. Уколи у нього опціональні. У рапірі  все навпаки.

Тобто, коли приходить людина, він хоче займатися чимось конкретним?

Ні. Як правило, людина хоче займатися фехтуванням. Вона ще не знає всієї цієї різниці. Я рекомендую прийти у кожну  групу, познайомитися з людьми і вибрати напрямок.

Чи завжди поєдинок відбувається на однакововій зброї?

На турнірах саме так. Але ми іноді проводимо відкриті заходи, де є можливість спробувати один вид зброї проти іншого. Тут є специфіка, пов’язана із захистом. Наприклад, на рапіру захист необхідний більш простий, ніж на меч.

А які ціни на зброю?

Базова рапіра коштує 120 $. Рапіра оптимальна – 180-200 $. І далі до нескінченності. Теж стосується мечів.

Розкажи про новачка. Скільки йому повинно бути років і на які фінанси він повинен розраховувати?

Від 18 років. Що стосується дітей, то так як зброя досить важка, важлива фізична підготовка. Крім того, це велика відповідальність. Тому ми тренуємо повнолітніх. Або дитині повинно бути 16, але тоді з дозволу батьків.

А як ти сам до цього прийшов?

Одного разу в гастрономі на мене буквально налетів дивний бородатий чоловік, і почав кликати зніматися в кіно. Звичайно, я запідозрив недобре. Але це виявився режисер, якому сподобався мій типаж. Я як студент, якому хотілося їсти, поцікавився про фінансову сторону питання. На що режисер сказав, що грошей немає, але він може навчити мене фехтувати. На цьому і порішили. Режисер виявився дуже талановитий і буквально жив кіно. Причому робив взагалі все. Він показав мені 3 атаки, 8 захистів і один секретний прийом. Після чого сказав: “Фехтуй!”. Тоді ми фехтували повністю без захисту. Дивно, що за цей час у нас не було серйозних травм. Через якийсь час прийшов хлопець, який перед цим пропав на кілька років. Причому повернувся зовсім з іншим рівнем фехтування. Він то і повідав мені про  секцію фехтування з більш важкою зброєю. В тій секції дуже дивувалися, що ми фехтуємо без захисту і тому нас не взяли. Тоді ми пішли на інший турнір, і я там непогано виступив. До мене відправили гінця і запросили в зал. Там я і залишився.

Наскільки складно стати членом вашого клубу?

Це не складно. Потрібно тренуватися і робити щось корисне для клубу.

А що можна робити корисне?

Це може бути лагодження спорядження, ведення соціальних мереж, допомога в організації турніру. Завжди є робота.

Для тебе це є бізнесом?

Це щось середнє між хобі та бізнесом.

А звідки люди про вас дізнаються?

У нас є певна кількість реклами на різних соц майданчиках. Звичайно, працює і сарафанне радіо.

 

Чи проводите свої турніри?

Так. Нещодавно у нас пройшов великий міжнародний турнір, де взяли участь 53 бійці з України, Білорусі та Польщі. Він тривав 2 дні і в ньому було 4 номінації: рапіра-соло, рапіра-пара, довгий меч сталь і довгий меч пластик.

Яка з країн показала себе найкраще? Україна.

Спасибі за інтерв’ю!

Залишити відповідь