Тятива лука — верх і низ: як... 0

Дуже часто, у багатьох лучників, особливо початківців, виникають певні труднощі перед встановленням тятиви на лук — де у неї верх та низ? Якщо тятива зберігається безпосередньо на луку, закріплена за допомогою стрінґ-кіпера — таке питання, зазвичай, не виникає, оскільки тятива вже заздалегідь знаходиться в потрібному положенні для встановлення на лук. Але так буває не завжди. Частіше тятива зберігається окремо від луку (особливо це властиво для розбірних луків типу Хантер Боу, або їм подібних). Є декілька простих способів просто і швидко визначити верх та низ тятиви перед встановленням на лук. Один з найпростіших способів — за центральною опліткою тятиви. Найчастіше, центральна оплітка тятиви дещо зміщена вгору відносно геометричного центру тятиви. Другий схожий спосіб — за “гніздом” для хвостовика стріли. Зазвичай, “гніздо” знаходиться у верхній частині центральної оплітки тятиви. У тих стрільців, хто для встановлення тятиви використовує стрінґер, зазвичай, верхня петля тятиви більша (для встановлення тятиви за допомогою стрінґера верхня петля перед встановленням спускається вниз поверх плеча, і тому більша за розміром). Читать дальше...

Фламандська тятива для Луку 0

Один з найстаріших видів тятиви, і, в той же час, один із найпопулярніших сьогодні її різновидів для традиційних луків — це так звана “фламандська тятива” (Flemish bowstring). Відома вона з незапам'ятних часів, але найбільш широко вона стала відома завдяки англійським лучникам у часи Столітньої війни — вони використовували тятиви саме такого типу. Що являє собою історична фламандська тятива? В її основі — так званий “зворотно-скручений шнур”. Він складався з окремих пасм волокон (зазвичай рослинних), скручених в один бік, а самі пасма між собою скручувалися у протилежний. Такий спосіб називався “фламандське скручення”, і був добре відомий виробникам мотузок та канатів (цей принцип дуже широко використовується до наших днів). На кінцях тятива мала петлі, виготовлені також шляхом “зворотного скручення”, при цьому “хвости” пасм волокон запліталися в основну частину тятиви. Пасма тятиви під час виготовлення активно воскувалися, що, з одного боку, забезпечувало добре зчеплення пасм між собою при плетінні, а з іншого — захищало тятиву від вологи. Крім того, така конструкція петлі дозволяла Читать дальше...