Догляд і обслуговування тросів і тятиви 0

Система тятиви і тросів з високоякісної нитки коштує чимало. У середньому заміна всієї системи обійдеться вам від 1500 до 2000 гривень, за цінами 2016 року. Але у більшості випадків, прикро те, що вам доведеться не тільки віддати гроші, а і заново перелаштовувати систему “лук-стріла”; зазвичай ідеально налагоджену, таку, що дає результат, тішачи вас влучними пострілами. Отже, що варто знати про тятиви та троси? Насправді — все просто! Покривати воском необхідно лише тятиву, і тільки ту її частину, яка не має обмотування. Навіщо ми обробляємо нитки тятиви воском? Робимо це для того, щоб уберегти нитку від впливу середовища — дощу, снігу, роси, інею, сонця, плюсової та мінусової температури. Все це, так чи інакше, згубно впливає на стан ниток тятиви, вони починають розпушуватися, їхні волокна потроху відшаровуються. Крім того, тятива зазнає механічних впливів: краґи, рукави одягу, транспортування у м’яких чохлах тощо. Щоб запобігти цим згубним процесам і мінімізувати їх вплив, ми беремо невелику (зверніть увагу!) кількість лучного воску, і, за допомогою повстяного Читать дальше...

Тятива лука — верх і низ: як... 0

Дуже часто, у багатьох лучників, особливо початківців, виникають певні труднощі перед встановленням тятиви на лук — де у неї верх та низ? Якщо тятива зберігається безпосередньо на луку, закріплена за допомогою стрінґ-кіпера — таке питання, зазвичай, не виникає, оскільки тятива вже заздалегідь знаходиться в потрібному положенні для встановлення на лук. Але так буває не завжди. Частіше тятива зберігається окремо від луку (особливо це властиво для розбірних луків типу Хантер Боу, або їм подібних). Є декілька простих способів просто і швидко визначити верх та низ тятиви перед встановленням на лук. Один з найпростіших способів — за центральною опліткою тятиви. Найчастіше, центральна оплітка тятиви дещо зміщена вгору відносно геометричного центру тятиви. Другий схожий спосіб — за “гніздом” для хвостовика стріли. Зазвичай, “гніздо” знаходиться у верхній частині центральної оплітки тятиви. У тих стрільців, хто для встановлення тятиви використовує стрінґер, зазвичай, верхня петля тятиви більша (для встановлення тятиви за допомогою стрінґера верхня петля перед встановленням спускається вниз поверх плеча, і тому більша за розміром). Читать дальше...

Нитки для тятив сучасних традиційних луків —... 0

З появою синтетичних волокон, багато виробників луків і лучників зацікавилися ними для виготовлення тятив. Легкі, міцні, стійкі до зовнішніх впливів волокна здалися дуже привабливими для лучної справи. Але — вдалося це зовсім не одразу. Оскільки до тятив висувається вимога не лише за міцністю, але й за стійкістю до розтягнення, навантаження на злам. Нейлон виявився непридатним, оскільки мав дуже високий коефіцієнт розтягнення. Вельми перспективний за міцністю кевлар — погано тримав навантаження на злам, що призводило до непередбачуваних обривів, тому у таких тятив був дуже низький ресурс — до тисячі пострілів. За розповідями наших стрільців зі збірної України, в ті часи кожен мав цілий “патронташ” змінних тятив з кевлару, оскільки однієї тятиви гарантовано вистачало на один турнір (разом з пристрілкою та декількома тренуваннями). Першим по-справжньому вдалим синтетичним матеріалом для тятив став дакрон (Dacron®). Це волокно на основі поліетиленрефталату, більш відомого як ПЕТ. Широкому загалу він також відомий під торговельними назвами “лавсан” і “майлар”. Перші експерименти з цим матеріалом почали проводити американці ще Читать дальше...

Фламандська тятива для Луку 0

Один з найстаріших видів тятиви, і, в той же час, один із найпопулярніших сьогодні її різновидів для традиційних луків — це так звана “фламандська тятива” (Flemish bowstring). Відома вона з незапам'ятних часів, але найбільш широко вона стала відома завдяки англійським лучникам у часи Столітньої війни — вони використовували тятиви саме такого типу. Що являє собою історична фламандська тятива? В її основі — так званий “зворотно-скручений шнур”. Він складався з окремих пасм волокон (зазвичай рослинних), скручених в один бік, а самі пасма між собою скручувалися у протилежний. Такий спосіб називався “фламандське скручення”, і був добре відомий виробникам мотузок та канатів (цей принцип дуже широко використовується до наших днів). На кінцях тятива мала петлі, виготовлені також шляхом “зворотного скручення”, при цьому “хвости” пасм волокон запліталися в основну частину тятиви. Пасма тятиви під час виготовлення активно воскувалися, що, з одного боку, забезпечувало добре зчеплення пасм між собою при плетінні, а з іншого — захищало тятиву від вологи. Крім того, така конструкція петлі дозволяла Читать дальше...