У житті кожного виживальника-початківця є період, коли він вважає, що найкращій спосіб пережити локальну чи глобальну Велику Халепу — схопити гвинтівку і втекти до лісу (гір, тайги, катакомб, Чорнобильської зони тощо). Потім він дорослішає, набирається досвіду, створює сім’ю, і розуміє, як сильно він помилявся. Або ні.

Я не збираюся піднімати на сміх новачків, а лише пропоную свою версію, чому втекти до лісу — не найкращий спосіб вижити в умовах апокаліпсису. А ще наведу декілька аргументів, чому вам все ж таки необхідно мати навички виживання у дикій природі. Поїхали.

1. У лісі недостатня кількість ресурсів.
Так, якийсь досвідчений мисливець, який спеціалізується на заготівлі, скаже, що у тайзі є все необхідне для життя. Але, по-перше, тайга є не усюди, а по-друге, навіть у ній, насправді, немає всього необхідного. Тому що, якщо ви зібралися жити після апокаліпсису, а не животіти, то вам знадобиться набагато більше, аніж м’ясо, деревина та ягоди. Та й лікарськими травами ви не вилікуєте апендицит, скільки б зусиль не доклали.

2. Ви не маєте навичок, щоб добути необхідне.
Але, припустимо, ви знайшли який-небудь райський лісовий куточок. Але як видобути з нього все необхідне? Стародавні мисливці, за чиїми плечами був досвід поколінь, і ті інколи жили на межі голоду, а що казати про сучасних дітей асфальту? Навіть якщо озброїти їх усім необхідним для виживання і полювання, не факт, що вони зможуть підстрелити навіть задрипаного зайця.

3. Ваша родина не зможе і не захоче так жити.
Якщо ви пішли виживати в лісах з родиною/командою, то приготуйтеся до проблем. І вони полягатимуть не в тому, що за тиждень всіх задовбали комарі, особливо, якщо ваші близькі не знайомі з життям на природі (до речі, а чому?). Проблеми ці будуть зумовлені обмеженістю вашого маленького лісового світу, браком ресурсів, нудьгою, страхом, безвихіддю. Ви змушені будете жити в обмеженому просторі (навряд чи ви зможете побудувати хороми), а це буде невідворотно провокувати конфлікти і суперечки. Висновок ― нікому це не сподобається.

4. У лісі ви нудьгуватимете.
Припустимо, виживальник один, без родини, і він вирішив перетворитися на такого собі Рембо-одинака. У найгіршому випадку, мине декілька тижнів, а у найкращому — декілька місяців, доки він не зрозуміє, що йому страшенно хочеться людського товариства. Соціальність прошита у самій основі мозку, наша психіка просто не витримає тривалої самотності. Так, є поодинокі виключення, але більшості людей необхідне спілкування. Інакше дах поїде дуже швидко. От поміркуйте: чому ув’язнення в одиночній камері — найстрашніше, незважаючи на всі ризики життя в тюремній спільноті? Виживання у лісі самотужки — це те саме, якщо не гірше. У тюрмі принаймні годують.

5. Вас швидко знайдуть та пограбують.
Тому що ви будете чужим для всіх. Так чи інакше, після ВХ буде формуватися певна нова структура суспільства, як це завжди відбувається на руїнах країн та цивілізацій. Будуть відморозки, будуть нормальні люди, будуть різноманітні банди та угруповання, але, скоріш за все, всі будуть не довіряти одне одному. І ось тут у лісі знаходять якусь групу. Або одинака, що ще гірше. Ніхто не зможе поручитися за його долю, а якщо навіть і зможе, то такому Рембо все життя доведеться нидіти у постійному страху та напруженні. Воно вам треба? В той час як якийсь Вася-електрик з сусіднього під’їзду стане керівником майстерні з ремонту сонячних панелей під “дахом” угруповання, створеного колишніми військовими.

Сподіваюся, цих аргументів буде достатньо, аби раз і назавжди попрощатися з формулою “у будь-якій незрозумілій ситуації бери гвинтівку і біжи до лісу”. Так, забув головний аргумент. Ви от візьміть свою ТВ, і підіть поживіть з нею хоча б зо тиждень у лісі. Думаю, це одразу все розставить по місцях.

А зараз я, втім, поясню, чому, на мою думку, навички виживання у дикій природі все ж таки корисні для будь-кого, не тільки для виживальника.

1. Це вчить визначати пріоритети.
Як у дикій природі, так і в умовах надзвичайних ситуацій, є дві головних стратегії виживання: залишитися на місці або піти. Змоделювати апокаліпсис складно, а ось ситуацію виживання у дикій природі — легко.

2. Це вчить вдовольнятися малим.
Спробуйте пожити в лісі з мінімальним спорядженням навіть декілька днів, і ви зрозумієте, що інколи для щастя потрібна тільки кружка гарячого солодкого чаю. Будь-які надзвичайні ситуації, а ВХ і поготів — це злидні. Виживання у дикій природі вчить терпляче переносити їх.

3. Це вчить відповідальності.
Коли ви в лісі, і у вас немає намету, єдине, що може забезпечити комфортну ночівлю — це ваші власні руки. Треба лише змусити їх працювати. І це тільки ваша відповідальність. Виживання у дикій природі вчить брати на себе відповідальність за своє життя та комфорт. Це те, що напевне стане у нагоді у важкі часи.

4. Це вчить винахідливості.
У будь-яких екстремальних ситуаціях у вас завжди буде нестача часу, ресурсів, інструментів, або всього цього разом. Вивчаючи навички виживання, ви відпрацьовуєте своє вміння робити корисні речі з нічого.

Ну і нарешті, ви просто вивчаєте корисні навички: як добути вогонь, як очистити воду, надати першу домедичну допомогу тощо. Все це цілком може знадобитися в умовах ВХ, навіть якщо ви не будете жити в лісі.

Підписуйся на мій Телеграм-канал, де ти навчишся виживати у найскладніших ситуаціях.

Також ти можеш підписатися на мій Інстаграм та Фейсбук.

На зв’язку був Макс Полгін, бережіть себе!

Якщо є питання, пишіть у нашому чаті.