З появою синтетичних волокон, багато виробників луків і лучників зацікавилися ними для виготовлення тятив. Легкі, міцні, стійкі до зовнішніх впливів волокна здалися дуже привабливими для лучної справи. Але — вдалося це зовсім не одразу. Оскільки до тятив висувається вимога не лише за міцністю, але й за стійкістю до розтягнення, навантаження на злам. Нейлон виявився непридатним, оскільки мав дуже високий коефіцієнт розтягнення. Вельми перспективний за міцністю кевлар — погано тримав навантаження на злам, що призводило до непередбачуваних обривів, тому у таких тятив був дуже низький ресурс — до тисячі пострілів. За розповідями наших стрільців зі збірної України, в ті часи кожен мав цілий “патронташ” змінних тятив з кевлару, оскільки однієї тятиви гарантовано вистачало на один турнір (разом з пристрілкою та декількома тренуваннями). Першим по-справжньому вдалим синтетичним матеріалом для тятив став дакрон (Dacron®). Це волокно на основі поліетиленрефталату, більш відомого як ПЕТ. Широкому загалу він також відомий під торговельними назвами “лавсан” і “майлар”. Перші експерименти з цим матеріалом почали проводити американці ще Читать дальше...