З появою синтетичних волокон, багато виробників луків і лучників зацікавилися ними для виготовлення тятив. Легкі, міцні, стійкі до зовнішніх впливів волокна здалися дуже привабливими для лучної справи. Але — вдалося це зовсім не одразу. Оскільки до тятив висувається вимога не лише за міцністю, але й за стійкістю до розтягнення, навантаження на злам.
Нейлон виявився непридатним, оскільки мав дуже високий коефіцієнт розтягнення. Вельми перспективний за міцністю кевлар — погано тримав навантаження на злам, що призводило до непередбачуваних обривів, тому у таких тятив був дуже низький ресурс — до тисячі пострілів. За розповідями наших стрільців зі збірної України, в ті часи кожен мав цілий “патронташ” змінних тятив з кевлару, оскільки однієї тятиви гарантовано вистачало на один турнір (разом з пристрілкою та декількома тренуваннями).
Першим по-справжньому вдалим синтетичним матеріалом для тятив став дакрон (Dacron®). Це волокно на основі поліетиленрефталату, більш відомого як ПЕТ. Широкому загалу він також відомий під торговельними назвами “лавсан” і “майлар”. Перші експерименти з цим матеріалом почали проводити американці ще у 1935-му році в “Дюпон” (“DuPont”), але незабаром перенесли увагу на нейлон (і досягли в цьому неабиякого успіху 😉). Експерименти продовжили в Англії, і в 1941-му році матеріал було запатентовано. У 1947-му році DuPont (США) та ICI (Англія) покращили і спростили технологію виготовлення волокон на базі ПЕТ. Перше виробництво волокон на основі ПЕТ почалося в 1953-му році в США та Англії одночасно.
Сьогодні нитка для виготовлення тятив на основі дакрону виготовляється декількома великими виробниками під різними торговельними назвами. З них найбільш відомі —
B50 від фірми Brownell (USA)
B55 від компанії BCY (USA)
Traditional Flight від компанії BearPaw (Німеччина)
На сьогодні дакрон — один з найширше використовуваних матеріалів для виготовлення тятив. Це недорогий і достатньо міцний матеріал (міцність на розрив — 50 фунтів на 1 нитку), вельми стійкий до зовнішніх впливів. Товщина нитки — 0,018 дюйми.
Тятива з тонкого матеріалу чудово підходить для всіх традиційних луків. Такі тятиви мають достатньо високий ресурс (за різними оцінками, залежно від товщини тятиви і сили луку, від 5 до 10 тисяч пострілів).
З недоліків, варто відзначити порівняно високий коефіцієнт розтягнення (порівняно з нитками з більш сучасних матеріалів), що часто потребує більшої кількості ниток — це робить тятиву товщою і важчою, що може негативно позначитися на швидкості вильоту стріл. Водночас, більш висока еластичність тятив з дакрону дозволяє ефективно гасити удар у момент пострілу.
Загалом, дакрон — якісний, недорогий і універсальний матеріал для тятив майже будь-яких луків (окрім блочних), тому він не дарма користується високою популярністю дотепер, особливо серед прихильників традиційних луків.
Наступне, більш новітнє покоління ниток для виготовлення тятив з’явилося на основі HMPE — високомодульного поліетилену.
Перші досліди з цим матеріалом почали в середині 1960-х у компанії DSM (Голландія). В 1970-х вперше вдалося отримати волокна на основі HMPE. Надалі матеріал було запатентовано під назвою Dyneema®. Незабаром аналогічний матеріал отримали в американській компанії “Honeywell” і запатентували його під назвою Spectra®.
Найперший матеріал на основі HMPE було вироблено в компанії Brownell (США) на початку 1990-х. Це була нитка Fast Flight, виготовлена зі Spectra. Незабаром компанія BCY (США) випустила аналог такої нитки — 652 Spectra.
Також з цього матеріалу сьогодні виробляє аналогічну нитку компанія BearPaw (Німеччина), під назвою “Traditional Speed Flight”.
Новий матеріал для тятив був дуже добре прийнятий лучниками, як міцніший (90 фунтів на розрив порівняно з 50 у дакрону), і легший (товщина нитки 0,014 дюйми порівняно з 0,018 у дакрону).
Але виробники не стояли на місці, і незабаром з’явилося нове покоління матеріалу — Dyneema SK65. З нього були виготовлені нові марки ниток для тятив — Fast Flight Plus від Brownell, Dyna Flight від BCY, та Magesty від ASB.
Технічно ці нитки відрізнялися лише товщиною — 0,0014 FF+, 0,015 DF та 0,016 (Magesty).
У 1997-му році з’явився новий різновид волокна — Dyneema® SK 75. Виробники на основі нового волокна випустили нові нитки —
D75 від Brownell (практично аналог FF+, але товщиною 0,015).
DynaFlight 97 від BCY, котра на сьогодні стала однією з найбільш популярних ниток для тятив традиційних луків високого рівня. Деякі виробники (зокрема, знаменита компанія Bear Archery) комплектують свої луки тятивами з DF97.
Крім цього, BCY на основі SK 75 випустила нитку 8125 — подібну до DF97, але тоншу, призначену для блочних луків.
Виробники синтетичних матеріалів не думали зупинятися і на цьому.
В 2010 році з’явився Dyneema® SK 78.
На його основі було випущено нитки AstroFlight від Brownell та DynaFlight 10 від BCY. Технічно, відмінності від попередніх типів ниток мінімальні (окрім товщини 0,014), фактично, AstroFlight є аналогом D75, а DF10 — аналогом DF97.
У 2013 році було створено Dyneema® SK 99 — ще міцніший, ще менш розтяжний матеріал для тятив. Фірма BCY виробляє з нього свою топову нитку Mercury.
Фірма Brownell після ребрендингу виробляє з подібного матеріалу нитки Rampage та Rhino.
Варто зазначити, що нитки з матеріалу, “новішого” за SK75, сьогодні майже не використовуються стрільцями з традиційних луків. Причин на те декілька. Перша (і головна) — доволі висока вартість більш новітніх ниток у порівнянні із вже звичними нитками на основі SK75 FF+ и DF97. Більш новітні нитки є більш актуальними для спортивних луків.
Автор: GILDOR
