Тятива — найважливіша частина луку. Безсумнівно — одна з тих, що зазнають найбільших навантажень. Не дивно, що сьогодні для виготовлення тятиви використовують найміцніші синтетичні волокна, міцність яких більша за сталь. Але з чого ж виготовляли тятиву в ті далекі часи, коли синтетики не було? Та ще й у промислових масштабах? Оскільки лучники в середньовічній Англії відігравали значну роль і були основою війська в часи Столітньої війни та інших конфліктів, то потреба в луках, а відповідно — в тятивах, була вельми високою. Достеменно відомо, що тятиву для англійських лонґбоу виготовляли з рослинних волокон. У хроніках неодноразово згадувалося, що тятива була “трав’яна” (hempp). Але, вибір рослинних волокон, придатних для виготовлення нитки, досить великий. Для тятиви необхідні волокна з максимальною питомою міцністю. По знахідках середньовічних англійських стріл відомо, що ширина пропилу на хвостовику стріли була близько 4 мм. При тому, що сила натягу луків сягала 100 і більше фунтів. Тобто, тятива за товщиною майже не відрізнялася від сучасних, і при цьому ж була Читать дальше...
історія
Коротка класифікація традиційних луків 0
Матеріали, які протягом тисячоліть використовувалися для виготовлення луків, люди брали з природи, що їх оточувала. Це суттєво впливало і на застосовані технології, і на їх типи. Але всі ці луки можна поділити на дві великі групи. За формою – це довгий прямий лук і лук рекурсивний (зворотно вигнутий). Цей поділ майже повністю збігається з територіальним поділом луків на європейські і східного типу. За технологією виготовлення, луки поділяються на прості та композитні. Прості луки виготовляли з одного шматка дерева, ретельно відібраного і спеціально обробленого. Для лука підбирали породи, що мають щільну та пружну деревину – ясен, в’яз і т. ін. Найвідоміший – англійській тисовий лук – з’явився на світ завдяки унікальній особливості деревини тиса. Маючи еластичну заболонь і тверде ядро, ця деревина представляла собою природний композит, що дозволило масово виготовляти недорогу ефективну зброю. Простий лук служив відносно недовго – декілька місяців інтенсивного використання. Після цього втрачав пружність або просто ламався. Від неприємностей на полі бою лучників рятували тисові заготовки, що зберігалися Читать дальше...