Наша Україна славиться своєю багатою та цікавою історією. Вона не раз ставала центром великих історичних подій. Археологи не перестають відкривати нові поселення, розкопувати найцінніші знахідки і відкривати скарби. Але не тільки археологи роблять вклад в історичну спадщину — реконструктори, історики-самоучки та просто ентузіасти відкривають світу наші древнощі. Саме ці люди показують, що історія — це модно та цікаво. А ще завдяки їм все більше і більше туристів приїжджає до нас в Україну. Про одних таких людей й піде мова.

Чи відомо вам щось про городище (укріплене поселення, обнесене земляними валами)? А знали, що в Україні їх дуже багато, тільки дуже мало збереглося? Ось ентузіасти з Рівного подумали, чому б не відтворити таке поселення у себе? Перед цим вони вивчили різні джерела і подивилися з квадрокоптера близько 50 місць, де раніше знаходилися городища.

Рівне має багату історію, але збереглося дуже мало історичних пам’яток, тому такий історичний парк був сприйнятий містом дуже позитивно. Так і зародився проєкт “Городище “Оствиця” на Басовому куті”. Він є реконструкцією давньоруського городища XI-XII ст., яке знаходилося на лівому березі Басівкутського водосховища. Саме слово “Оставица” – це стара назва річки Устя і означає “вузька річка, приплив”. Проєкт розрахований на кілька років, але вже зараз тут є на що подивитися. Місце дуже зручне — парк історичної реконструкції знаходиться у підніжжя стародавнього Басівкутського городища, яке є історичною пам’яткою. Територія близько 2 га. Зараз тут можна побачити два навіси, кілька будинків, кузню, верф з кораблями. Що цікаво, робиться все всього 5 людей з використанням історичних технік та знарядь. Тільки іноді, для швидкості, використовуються сучасні інструменти. Тут проходять фестивалі, різні свята, наукові дослідження. Територія вільна від політики й релігій — тут будуть раді кожному. Проєкт ще не завершений. З кожним роком з’являються все нові об’єкти.

Ми зв’язалися з керівником клубу історичної реконструкції Юрієм “Оствиця” і задали кілька питань.

Доброго дня. Розкажіть будь ласка як з’явилася ідея створити городище?

Все почалося з веломандрівок, аерозйомок та досліджень цікавинок Рівненської області. Також у пошуках допомогла книга Богдана Прищепи “Погоринські міста в Х–ХІІІ ст”. В якийсь момент з’явилася ідея створити реальну копію давнього поселення. Наш проект – це поселення у підніжжя давнього Басівкутського городища. Це городище замкового типу, по обидва боки від нього на південь та на північ були поселення.

Першим кроком було створення човна – драккара Гунгнір. Чому саме драккара? Є підтвердження того, що в давнину в наших краях досить часто зустрічалися варяги. До того ж у вільному доступі є креслення. Паралельно з початком будівництва подалися на Громадський бюджет. Саме створення човна і допомогло його виграти. Проект нам розробила майстерня архітектури та дизайну МОСТ. Разом з її працівниками ми досліджували досвід інших країн, та вирішували, як буде виглядати майбутній парк.

Чи були якісь складнощі під час підготовки проекту?

Складнощі були, є і будуть – це нормально і цікаво, адже ми робимо масштабний і корисний проект.

Розкажіть про човни. Адже їх створювали,так би мовити, “вручну” по древнім технологіям?

На даний момент ми створили два великих човни – дракар Гунгнір та лодь Лада. Це є реконструкцією прадавніх човнів, які були у цих землях тисячу років тому. Головним спеціалістом по створенню являється майстер по дереву, і зараз можемо вже сміливо назвати його корабелом – Олег Петренко. Також нашим клубом створено три човни-довбанки, що є репліками реальних довбанок знайдених у річках земель Погориння.

Чи можно пересічному громадянину на якомусь фестивалі на них покататися чи замовити фотосесію?

Як тільки сходить лід у нас щодня відбуваються прогулянки на човнах для всіх охочих. Є різні формати: наприклад “Світанок на Оствиці”, коли два човни виходять у тумані на зустріч сонцю. Також пропонуємо екскурсії, сімейні прогулянки, перегони тощо.

Які ще будівлі плануються зводити?

Зараз йде робота над створенням верфі, гончарної майстерні, а також плануються будиночки для різних промислів. Вони будуть мультифункціональні, тобто в залежності від потреби використовуватися тим чи іншим чином. Також крім вже готової літньої кузні потрібна повноцінна зимова.

Розкажіть про фестивалі, які вже тут відбувалися.

Фестиваль Прадавніх човнів 2020, близько 6 концертів та різноманітні невеликі події. Локації тільки рік, ми тільки почали, але в нас великі плани.

Як місто реагує на таку локацію? Чи багато відвідувачів?

Навіть в холодну пору є невеликий потічок людей. З теплом людей стає у рази більше. Місто реагує на локацію дуже позитивно, всі вже звикли що ми є)). До речі, серед інстаграм-фотографів локація дуже популярна завдяки Оствицькому порталу. Ми обрізали повалене у воду дерево та сформували крону – люди приїздять до нас тільки заради фото на цьому дереві.

Що в майбутньому і зараз буде запропоновано реконструкторам і туристам? Які цікавинки вони зможуть спробувати (наприклад, пострілами з лука, зробити монетку в кузні і т.д.)

Будемо розвивати човнобудування, створимо повноцінну давньоруську вулицю, проводитимемо розкопки на городищі, досліджуватимемо ремесла напрямків купа – головне щоб на все часу вистачило. Такаж будуть проводитися різні історичні фестивалі і лучні турніри.

Можливо якісь цікаві історії, пов’язані зі створенням проекту?

Цікаві історії ми розповімо вживу, на борту нашого човна, приїжджайте в гості )