Чим схожі і чим відрізняються між собою такі практики, як “бушкрафт”, “первісні навички”, та “виживання”?
Таке питання можна почути не лише від людей, далеких від цих занять, але й від тих, хто сам ходить у туристичні походи з наплічником. Спробуємо розібратися.
Названі вище заняття мають багато спільного, і, коли ми, глибоко не заглиблюючись в питання, бачимо лише незначні відмінності між ними, то можемо запитати себе: чи дійсно так важливо, яким словом ми описуємо те, чим займаємося просто неба? Розуміння відмінностей цих практик, здебільшого, зводиться до того, наскільки добре ви обізнані у термінах, якими користуються ті, хто практикує різноманітні польові практики. Ви бажаєте звести все це до єдиного усталеного поняття? Проте, існує багато схожих занять, які значною мірою перетинаються та знаходяться на стику одне з одним, а також поєднують переваги.
Можна сказати, що всі три зазначені заняття мають три спільні характерні ознаки:
Кінцева мета
Який кінцевий результат, мета цих практик? У первісника? У бушкрафтера? У виживальника? Втеча з диких земель та повернення додому? Вихід в дику природу без нічого — і перебування там впродовж невизначеного часу?
Матеріали, що використовуються
Багато тут залежить від періоду та технологій. Матеріали для цих занять можуть варіюватися від добутих у сирому вигляді на території, де ви знаходитесь, до найсучасніших пластикових предметів та інновацій космічної ери.
Притаманні знаряддя
Якби ви зазирнули до арсеналу людини, яка практикує первісні навички, бушкрафт, чи виживання, що б ви там побачили?
Часова та етнічна приналежність
Можна приблизно ототожнити кожне з цих занять/технологій із певним часом їхнього існування або широкого застосування, хоча всі вони практикуються і донині.
Притаманні способи добування вогню
Які способи первісники, бушкрафтери та виживальники використовують для добування вогню? Повірте, вони дуже різноманітні.
Первісні навички
Кінцева мета
Таку практику можна описати, як “Піти у природу голіруч”. Це не те саме, що “виживання”. Ідея первісних навичок полягає в тому, що все, що ви використовуєте, від інструментів, до матеріалів та їжі, ви повинні отримувати або видобувати з навколишнього середовища. Tabula rasa. Ніби ви починаєте шлях людини з чистого аркуша (самітником чи разом з власним “племенем” — не суттєво). Ви маєте жити з того, що можете знайти в природі, і переходити з місця на місце. Це ще називають “Голяка у глушину”. У чому ж полягає суттєва різниця між первісними навичками та виживанням?
Практика ПН не має за остаточну мету повернення до сучасного світу (принаймні доти, доки ви практикуєте ПН). Вихідні, рік — тривалість не має значення. Мета — жити стабільно за рахунок ресурсів, які можна отримати від землі. Це має бути сталий спосіб життя, інакше ваше “плем’я” вимре, якщо не вирушить далі.
Матеріали, що використовуються
ПН передбачають, що всі зібрані з землі матеріали, а також вогонь і вода, повинні мати виключно природне походження та оброблені вручну. Це, наприклад, дерево, камінь, кістка, роги, шкіра, рослинні матеріали, мушлі, глина, і т. п. Хоча перші ткацькі верстати були створені в давні часи у примітивних обставинах, комерційно витканий текстиль (навіть з органічних матеріалів) не підпадає під категорію первісних навичок. Деякі первісники використовують мідь, але, зазвичай, її користь в контексті первісних навичок заперечується.
Важливо зазначити, що сьогодні багато первісників поєднують ці навички із сучасними інструментами та матеріалами: використання сталевого ножа паралельно з засобами для добування вогню методом тертя викликає певну іронію (та насмішки традиціоналістів). Проте, це не лише золота середина для людей, відкритих для світу дикої приорди; це підхід “поступового зниження”: “діти асфальту” з 21-го століття, замість стрімкого занурення в первісний стан людей Кам’яної доби, роблять перший обережний крок до життя поза цивілізацією.
Часова та етнічна приналежність
Найпростіший спосіб уявити, яким чином первісні навички узгоджуються з іншими обговорюваними тут напрямками (а також із сучасними походами на природу та пішим туризмом) — це сприймати їх як спосіб життя корінних народів мисливців-збирачів у епоху Палеоліту, Мезоліту та Неоліту. Тобто у період від понад 2,5 мільйонів років тому і до приблизно 5 тисяч років тому з широким розповсюдженням металу (міді, бронзи, заліза, пізніше — сталі); при цьому, зазвичай, корінні мешканці багатьох куточків нашої планети в Африці, Америці, Азії та Австралії досі живуть як мисливці-збирачі впродовж останніх кількох століть.
Спосіб життя людей, в якому збиральництво та полювання для прогодування є головними засобами існування, безумовно, є найдавнішим та найтривалішим в історії людства. Сутність сучасної практики первісних навичок полягає в природному, “неозброєному” підході до середовища. Як каже Скот Сілсбі, “Первісний означає перший, а не найгірший”.
Притаманні знаряддя
Більшість сучасних простих інструментів (таких як молотки, ножі та сокири) використовуються первісниками, причому, найбільші відмінності полягають у матеріалах і використанні (за умови обізнаності у способах обробки цих матеріалів). Барт і Робін Бленкеншіп у своїй книзі “Earth Knack” пропонують замінити всі сучасні інструменти на первісні, чим кидають виклик всім первісникам. До поширених «первісних» знарядь належать кам’яні ножі, сокири та свердла, а також дерев’яні набори для видобування вогню, одяг з оленячої шкіри, снасті з рослинних або тваринних матеріалів, кошики та глиняний посуд. До зброї варто віднести палиці та каміння, атлатль (списокидалка), бола, спис та лук зі стрілами. Такий важливий інструмент, як пилка, у тому вигляді, як ми її знаємо, відсутній серед первісних інструментів. Існує думка, що сучасна пилка з’явилася відносно нещодавно. А для різання трав та інших м’яких матеріалів можна використовувати зубчасті мушлі, нижню щелепу тварини та кам’яні пилки.
Що стосується сучасної практики первісних навичок, то період винайдення всіх цих, досить різноманітних технологій, здебільшого не має значення — якщо він не є суттєвим аспектом вашої практики ПН. Наприклад, якщо ви ходите на тиждень у ліс, щоб жити “первісним життям”, як описано вище, ви можете побудувати вкриту корою хатинку, змайструвати одяг зі шкіри, розпалити вогнище тертям, і використовувати лук та стріли для полювання на дрібну дичину — незалежно від періоду часу, регіону чи культури.
Притаманні способи добування вогню
Визначальною ознакою первісного розпалювання вогню є те, що воно повинно здійснюватися за допомогою тертя, тобто натирання двох шматочків деревини один об одний для утворення пилу, далі вугілля, з якого з’явиться полум’я (ви також могли б “підібрати” вогонь після удару блискавки, або вкрасти його у інших, як у фільмі Quest for Fire, але це не є способами добування вогню). Це дійсно найпростіший, найпервісніший спосіб добути вогонь. Дехто також відносить кремінь і сталь (биття, а не тертя) до первісних способів. Однак єдиної точки зору на це питання немає, воно спірне. Сталь є сучасним винаходом, а пірит заліза, який іноді зустрічається в природі, недостатньо поширений, щоб впливати на первісний світ.
До методів добування вогню шляхом тертя належать: лучковий дриль, ручний дриль, насосний дриль, вогняний плуг, вогняна пила, вогняна струна та інші. Використовуючи будь-який спосіб з перелічених, ви добуваєте вогонь тертям.
Бушкрафт
Бачили фільм “Легенда Г’ю Гласса” ? Це хороший приклад бушкрафту в дії.
Кінцева мета
Подібно до практики первісних навичок, бушкрафтинг — це спосіб безперервного життя в глушині. Йдеться про те, щоб залишатися подалі від міського середовища та існувати там. Іноді це називають “життям без інфраструктури”. Ви можете уявляти бушкрафтера як козака, що живе на кордоні зі степом, такого собі Голоту. Бушкрафт можна порівняти із загальноприйнятим способом існування людей в глушині протягом п’ятисот років, що передували середині двадцятого століття. Це вихід за межі інфраструктури; прихопивши обмежену кількість сучасного спорядження, ви переходите на підніжний корм.
Матеріали, що використовуються
Однією з найбільших відмінностей між бушкрафтерами та первісниками є те, що перші не “застрягли” в Кам’яному віці. Найпомітніша різниця — вони використовують сталь. Бушкрафт дозволяє користуватися більшою кількістю інструментів, про це далі. Хоча, зазвичай, вони використовують волокнисті матеріали природного походження (як і первісники), бушкрафтери можуть розглядати у якості матеріалів тканини та товари комерційного та фабричного виробництва, зокрема, ковдри та наплічники. Вовна, полотно, фабрична дублена шкіра, метал та доступні в продажу речі з природних матеріалів, такі як конопляна мотузка та дерев’яні руків’я сокири, також притаманні цьому способу життя.
Притаманні знаряддя
Ніж. Сокира. Пилка. Кривий ніж. Скобель.
Маючи лише ці основні, прості у використанні інструменти, досвідчений бушкрафтер може виготовити практично решту всього, що йому потрібно, з того, що його оточує в дикій природі, і що дає земля.
Погодьтеся, за допомогою цих інструментів, використовуючи природні матеріали, можна зробити все, що завгодно — прихисток, вогонь, зброю, інші інструменти, меблі, будь-який посуд тощо.
Часова та етнічна приналежність
Можна було б стверджувати, що такий спосіб існування в дикій природі сягає часів, коли люди лише почали виплавляти метал. Але ми, говорячи про бушкрафт, зазвичай, маємо на увазі те, що робиться починаючи з другої половини 19-го століття. Кінець 19-го — початок 20-го століття були золотою ерою бушкрафту — широкий вибір та доступність сокир, ножів, полотняних наметів, вогнепальної зброї, тканого текстилю тощо — але до появи синтетичних матеріалів.
Сучасні майстри бушкрафтингу намагаються уникати “зручностей” ультрасучасних технологій на користь глибинних знань про дику природу, яких вимагає бушкрафтинг. Бушкрафтер відмовляється від комфорту туристичних походів з наплічником на користь значно більш безпосередньої та глибшої взаємодії з природою. Замість того, щоб поставити нейлоновий намет, він використовує своє ноу-хау з вузлів та оброблених власноруч дерев’яних палиць, щоб створити основу майбутньої конструкції, яку, можливо, накриє брезентом, і яка буде слугувати йому прихистком.
Притаманні способи добування вогню
Традиційно бушкрафтери розпалювали вогонь використовуючи спеціальну коробку в якій зберігали кресало (кремінь і, власне, сталеве кресало) та обпалену тканину. Сучасні бушкрафтери часто використовують такі предмети, як сірники, запальнички та ферострижні. Коли живеш з того, що дає земля, головне — ефективність та практичність.
Виживання
Поговоримо про виживання у глушині. НЕ про міста, зомбі-апокаліпсис, нашестя прибульців, ядерну катастрофу чи пост-апок. І не про виживання в зоні бойових дій, де вас переслідують і намагаються вбити інші люди.
Теперішня ідея та популярність «виживання» є сучасними. Величезне різноманіття популярних (і жахливих) телевізійних шоу свідчить про те, що воно, проте, цікавить широку громадськість. Але чи були, наприклад, наші пращури, ті ж козаки, саме “виживальниками”? Звісно ж ні. Жити з того, що дає земля, було їхнім природним способом життя. Це не було протистоянням людини і дикої природи. Це було просто життя.
Вочевидь, що більше ми віддаляємося від дикого світу природи, то більше він зачаровує нас — ми розглядаємо життя в ньому, як боротьбу — тобто як виживання.
Кінцева мета
Єдиною метою сучасного виживання у глушині є повернення додому живим.
Якщо мова про якомога довше життя в пустці, диких землях, віддаляючись від міста — це не виживання. Ви можете віднести це до бушкрафту або створити свій тип альтернативного життя. Суть виживання у тому, як вижити. Використовуючи те, що ви несете на собі, — щоб вибратися, і якнайшвидше. Позбутися зайвого вантажу, щоб повернутися додому.
Розмежування в основному зводиться до ресурсів та їх використання. Можливо, вам все ж таки треба розраховувати на лучний дриль для розпалювання вогню. Але первісникам потрібно підтримувати свої ресурси впродовж невизначеного терміну — за рахунок лісу, флори і фауни. А той, хто виживає, може буквально спалити увесь гірський схил, щоб подати сигнал вогнем, достатній, аби бути знайденим (для первісників чи бушкрафтерів така практика не є прийнятною).
Цікавий момент: ми можемо лише практикуватися у навичках виживання. Навіть якщо ваш друг завезе вас на п’ятдесят кілометрів у ліс і залишить з набором спорядження для виживання, це не буде справжнім “виживанням”. Це захоплююче та цікаво. Ви маєте нагоду привчити себе не губитися в таких ситуаціях, не панікувати, потренуватися, пакуватися відповідним чином. Справжнє ж виживання трапляється несподівано. От халепа! Я загубився! І все, що я маю при собі, це…
Матеріали, що використовуються
Виживальники не мають обмежень за технологіями та матеріалами. Вони використовують те, що є під рукою, а також свої ноу-хау та досвід, щоб отримати допомогу. Це може означати, що на вас джинси, футболка та тенісне взуття (завжди носіть взуття зі шнурками ― вони можуть стати в пригоді). Можливо, вам пощастило, і ви прихопили набір для виживання, або тривожну валізу. Це дуже добре, але все одно ви обмежені лише тим, що взяли з собою. Також і про навколишнє середовище не забувайте, воно у вашому розпорядженні.
Притаманні знаряддя
Ніж має велике значення для виживання. В наборах для виживання можна побачити і гостру ріжучу річ (ніж), і сучасний надійний засіб для добування вогню, наприклад, ферострижень. Аварійні укриття, сигнальні засоби, різноманітні засоби для обробки води, GPS-пристрої та багато інших сучасних речей та інструментів, які стануть в нагоді, щоб вижити у глушині.
Часова та етнічна приналежність
Виживання, вочевидь, є абсолютно сучасною практикою. Звісно, первісні люди, наприклад Етці, іноді відокремлювались або витіснялись зі своєї групи і опинялися наодинці в глушині, але навіть для тих же козаків, їхнє перебування на межі зі степом “виживання” не було способом життя.
Виживання — це сучасна тенденція. Знання про світ, про навколишнє середовище та природу і те, як існувати в ній, є давніми.
Притаманні способи добування вогню
Як зазначалося, способів видобування вогню чимало. Всі вони різні за складністю та потрібними матеріалами.
Що важливо знати і розуміти виживальнику? Його мета — вижити, тому краще, якщо він володіє якомога більшою кількістю методів добування вогню.
Більше інформації про виживання та бушкрафт ви знайдете в інших статтях цього блогу, за допомогою тегів.
А от з первісними навичками складніше. Хтось в Україні їх практикує?
